Кліматичні, географічні особливості

Багатство Хустщини – мінеральні води

Проблеми охорони довкілля

Природні  ресурси Хустського  району

Кліматичні, географічні особливості

Хустський район знаходиться у передгірській та гірській зоні серединної частини Закарпаття. Південні межі району проходять по державному кордону України з Румунією. Площа – трохи більша 1 тис. кв. км (1/12 площі області).

В районі одне місто обласного значення – Хуст, одне селище міського типу – Вишково, 59 сільських поселень, підпорядкованих 25 сільським радам.

Клімат помірно-континентальний. Зима м”яка, літо тепле. Середня температура на низовині в січні – 2-3 градуси за Цельсієм, у липні вона дорівнює + 19 градусів. В гірській частині трохи прохолодніше. Річна кількість опадів на низовині 600-700 мм, в передгір”ях – 800 – 1000 мм.

Гірські схили густо заліснені, багаті дарами природи (гриби, лікарські рослини, ягоди, горіхи, жолуді, каштан їстивний).

Ріки Теребля та Ріка з численними притоками створюють затишні улоговини, вузькі коридори, низовини, розподіляючи передгір”я Полонинського та Вулканічного хребтів Українських Карпат на ряд невеликих масивів з неперевершеними пейзажами.

Ріка Тиса, що протікає територією району зі сходу на захід майже впритул попід Вулканічним (Гутинським ) хребтом, набуває тихого спокійного характеру. Русло її мінливе в межах 40-100 м. Глибина – 0,5-4 м. На берегах річок та струмків - безліч чудових природніх пляжів.

В річкових долинах та улоговинах затаїлися гарні, багаті села Хустщини, зі збереженими до наших днів прадавніми віруваннями, традиціями, звичаями, оригінальною різноманітною кухнею, своєрідною архітектурою – цінними пам’ятками дерев’яного та кам’яного зодчества ХШ-ХХ ст.(храми, житлові, унікальні господарські та промислові споруди).

В легкодоступних місцях збереглося багато унікальних пам’яток природи: 300-400- літні дерева, водопади, гірські озера, скелі-останці та скелі-стрімчаки, ряд реліктових та екзотичних рослин, унікальні урочища.

Найбільшим багатством Хустщини справедливо вважається екологічно чисте повітря та значна кількість мінеральних та термальних джерел.
 

Багатство Хустщини – мінеральні води
 

Чи не найбільшим природним багатством Хустського району є мінеральні води.

Основні бальнеологічні ресурси складають 4 родовища мінеральних вод різних груп: Шаянське, Драгівське, Велятинське, Нарцис. Відомі також багаточисленні окремі водопрояви мінеральних вод (49 свердловин, 42 джерела). Серед водопроявів – хлоридні натрієві води, розсоли (Шаянське, Велятинське родовища, а також у с. Олександрівка) Солотвинської западини. Наявні мінеральні води можна використовувати як для пиття, так і для купання (ванни, басейни). Ще застосовуються для інгаляцій, виготовлення лікувальних солей, і, звичайно, розливу в пляшки.

Розливаються 4 види мінеральних вод – Хижанська, Шаянська, Нарцис та Драгівська.

На території району знаходяться угіддя Карпатського біосферного заповідника – Угольський масив, а також урочище Кірещі (заповідник державного значення, відомий під назвою Долина нарцисів). Природно-заповідним фондом місцевого значення є урочище Монастир.

 
Проблеми охорони довкілля

Стан малих річок, які протікають переважно через населені пункти району, викликає закономірну стурбованість екологів. Далеко не в усіх населених пунктах діють каналізаційно-очисні споруди, а там, де вони наявні, їхня робота викликає справедливі нарікання. Також не вистачає впорядкованих місць для складування відходів виробництва та побутового сміття. Як наслідок, водоймища та водні артерії забруднюються стічними водами. Водозахисні споруди , берегоукріплення та дамби, збудовані з піщано-галькової суміші, виявляються малоефективними під час паводків, піддаються руйнації. Відсутність належного фінансування  та застарілі методи ведення лісорозробок на схилах, а також використання техніки замість трелювальних установок призводить до порушень грунтового покриву лісів, а також до змиву, ерозії грунтів . Ці процеси негативно впливають на русла річок, утворюючи острівні наноси родючого грунту, на якому у засушливі періоди року різко зростає деревно-чагарникова рослинність.

Зусилля служб захисту від паводків та від ерозії грунтів рішуче спрямовуються на протидію руйнівним процесам.